На шостих Тикторівських читаннях говорили про реактуалізацію досвіду видавця Івана Тиктора, книжковий ринок, інновації та шкільні підручники.

Триває період, насичений конференціями. Тож «Оріон» тримає руку на пульсі. На цей раз побували у Львові (хоча онлайн). Науково-практична конференція, прив'язана до вшанування 125-літнього ювілею визначного українського видавця, військовика, справжнього патріота Івана Тиктора (1896—1982), проходила 20—21 травня.

За два дні  назбиралося чимало нової та помічної інформації, яка ще потребує упорядкування. Утім, деякі цікавинки стосовно підручників та поглядів наукової спільноти уже можна розповісти.

 

Видавнича культура підручників

Дослідження Мирослави Приходи, Марини та Ігоря Женченків показало, що фахові тренінги й семінари для видавців вплинули на рівень видавничої культури підручників для НУШ. Позитивно вплинули! Підручники для третього класу вдосконалилися, якщо порівняти з першим і другим класами. З хороших новин:

  • персонажі підручників для третього класу ожили й заговорили;
  • стало менше плутанини щодо передмови й вступу;
  • виправлені проблеми логічності та послідовного викладу навального матеріалу;
  • з'явилося більше прикладів відповідності умовних позначень завданням;
  • олюднена мова текстів;
  • осучаснені контексти завдань;
  • сучасні тексти в підручниках з української мови та читання;
  • удосконалена робота з біографічними довідками.

Попри те, що помилки й недогляди досі трапляються та не всіх рекомендацій видавці почули, можна говорити про зміни на краще завдяки професійним обговоренням підручників для першого й другого класів.

 

Редагування дизайном

Принцип «редагування дизайном» допомагає видавцям і редакторам поліпшувати видання цілісно: дотримуючись єдності змісту й форми. Науковиця Галина Листвак на прикладах продемонструвала, як застосовувати цей принцип у підручниках НУШ. Учасники конференції переглянули можливі форми представлення Державного Гімну на сторінках підручників, зразки стильової єдності зображень та сучасних образів для дитячої аудиторії

 

Складність тексту

Науковці Зиновій Партико та Ігор Огірко запропонували новий критерій оцінювання якості шкільних навчальних видань. Ідеться про складність, або  читабельність, тексту. Оцінку синтаксичної та семантичної складності тексту відповідно до віку читацької аудиторії має надавати комп'ютерна система. Це забере суб'єктивність висновків експертів під час конкурсу підручників і до того ж полегшить долю редакторам, які мають облагороджувати авторські оригінали.

 

 Мультиплатформне розширення підручників. Олена Герасимова

Цифрові ресурси

Оснащеність підручників вебпосиланнями, QR-кодами, інтерактивними додатками породжує багато питань. Дослідження цифрових доповнень підручників 2020—2021 років виявило низку проблем щодо технологічних рішень видавців і якості самого цифрового контенту. Редакторам не варто забувати про вимоги вебпростору до одиниць контенту, авторське право, адаптацію до мобільних пристроїв і головне — про доцільність цього контенту. Кожен елемент, що веде учня або вчителя в інтернет-середовище, повинен мати свою мету, призначення, місце у вивченні конкретної теми. Це допоможе знайти правильну форму подачі цього матеріалу, уникнувши неприємних ситуацій.

 

Дослухаємося до слів наукової спільноти, пам'ятаємо досвід Івана Тиктора й гідно провадимо свою справу!

Авторки постера, використаному на обкладинці новини: Анастасія Мариняк (студентка ДЗ-42) та Ольга Борисенко (керівник), Українська академія друкарства.