Читайте інтерв'ю...

Переглядайте презентацію повторного, оновленого, видання підручника «Зарубіжна література» для 9 класу на сайті УОВЦ «Оріон».

А також розмова про багатовимірний підручник 5 класу вас чекає вже незабаром!

інтервю в тіло Клименко Монтажна область 1

Жанна Клименко — доктор педагогічних наук, професор.
  •  На що ви хотіли зосередити увагу в оновленому підручнику?

Ми хотіли б звернути увагу на те, що підручник створено на основі читацькоцентричної парадигми,  згідно з якою читач розглядається як своєрідний співавтор художнього твору. Що це означає? Ми не пропонуємо нав’язувати учню якусь одну усталену думку про твір, а надаємо йому можливість, поміркувати над ним, висловити своє бачення, свої почуття, свої роздуми. Художній твір розглядаємо як важливий чинник у розвитку особистості, тому важливо, щоб учень чи учениця замислились: а що особисто мені дає цей твір? Адже ми розуміємо, що шкільне вивчення літератури  має вищу мету, ніж просто розуміння твору, що воно спрямоване на пізнання учнем себе і світу через художній твір. Саме такій меті підпорядковані й наші візуалізаційні матеріали, які ми створили спеціально для цього видання.

 2 2

  • Які ідеї, принципи подачі матеріалу ви хотіли перенести саме в цей підручник?

В основу підручника покладено україноцентричний підхід до викладання літератури, який передбачає використання потужного потенціалу  предмета «Зарубіжна література» як чинника формування української ідентичності учнів.

Не менш важливими в ході створення підручника для нас були принципи технологій інтерактивного та особистісно  зорієнтованого навчання, розвитку критичного мислення.

Також ми спирались на засади  візуальної освіти. Головна наша ідея — візуалізація не заради візуалізації, а заради повернення учня до твору, спрямування його на уважне читання, обмірковування прочитаного та самовираження через художній твір.

  • На які джерела інформації орієнтувалися у підручнику?

Передовсім на фундаментальні праці українських літературознавців (як сучасних, так і видатних діячів минулого), присвячені розглядуваним творам. Також значної ваги надавали дослідженням зарубіжних науковців, сучасним медіаджерелам. Наприклад, невипадково в підручнику можна побачити сторінку популярного англомовного коміксу за романом Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера».

Screenshot z mandriv gulivera
  • Які переваги підручника ви виокремлюєте для себе?

Насамперед до переваг підручника можу віднести його україноцентризм, тобто подачу матеріалу крізь призму інтересів саме українського читача з метою розширення та поглиблення його знань про Україну, формування цінностей українства. Також перевагами підручника є чітка структурованість і демократична спрямованість матеріалу, можливість вибору (наприклад, учитель і учні можуть вибирати, який твір вивчати (відповідно до вибору, заданого програмою), які завдання виконувати. Серед переваг можна виокремити й орієнтацію на сучасного юного читача цифрової доби, який зокрема часто мислить зоровими образами. Саме тому великої ваги ми надавали візуальному оформленню підручника.

  • Чи порадите додаткові способи зацікавлення учнів під час вивчення зарубіжної літератури?

Серед додаткових засобів зацікавлення зарубіжною літературою можна назвати буктрейлери, матеріали зарубіжних платформ і сайтів, наприклад, Course Hero (особливо може зацікавити тих, хто з радістю вивчає англійську). Також, зважаючи на особливості учнів цифрової доби, пропонувати їм роботу в різних сучасних сервісах та інструментах: Canva, Glogster, інтерактивні дошки (наприклад, Miro, Padlet), конструктор інтерактивних завдань Learning Apps тощо.

  • Кілька порад для вчителів. Скажіть, як із найбільшою користю використати підручник?

Найбільшу користь може принести використання підручника в комплекті з підготовленою нами електронною хрестоматією, в якій є всі твори, запропоновані програмою. Підручник важливо застовувати для роботи в класі та вдома, але не лише для індивідуальної, а й для групової та колективної. Тобто він може бути корисним для організації інтерактивного вивчення літератури. Також можна порадити вчителю вибірково ставитись до матеріалу рубрик. Наприклад, залежно від специфіки класу, конкретного школяра вибирати найефективніші завдання для учнів. В окремих випадках важливо давати право вибору самим учням – яке завдання вони хочуть виконати (адже підручник досить часто спрямовує на такий вибір). Крім того, доцільно заохочувати учнів не лише до опрацювання наведених у підручнику візуалізаційних зразків (хмар слів, кроссенсів, плакатів тощо), а й до створення власних. 

 

Освітлюємо й освічуємося разом!