Перш за все, хочемо повідомити про те,  що в журналістському запиті від ТОВ «Золота середина» (інтернет-видання «Обозреватель») до Інституту модернізації змісту освіти подано неправдиву (деформовану) інформацію:

Цитуємо запит: У завданнях дітям необхідно прочитати назву води і дати відповідь, де вона виробляється.

Завдання в підручнику на с. 9 звучить таким чином: Як називається вода? Де її видобувають?

На етикетці навмисно більшими літерами надруковано: м. Моршин. Тобто відповідь: у м. Моршині. Де тут реклама?  

Нас дуже здивувало повідомлення у фейсбуці про обурення батьків, які побачили в підручнику рекламу виробника і постачальника води «Моршинська». Хочемо переконати Вас, шановні, що Ви помиляєтеся. Якщо уважно розглянути фрагмент етикетки, розміщений у підручнику, ви не знайдете там ані виробника, ані постачальника. Видавництво спеціально заздалегідь зняло з етикетки текст рекламного характеру. Про мінеральну воду розповідається як про природну, що її дають природні карпатські джерела.

 -------------------------------------------------------------------------------------

Пояснимо нашу позицію шановним батькам і журналістам, обґрунтувавши дидактичну мету використання в підручнику такого типу текстів.

Одним із завдань реформування сучасної шкільної освіти є створення навчальної літератури, зокрема підручників, які б забезпечили формування в учнів життєво важливих компетентностей, підготували їх до реального життя.

Обов’язковим, хоча й новим і тому, мабуть, незвичним, у підручнику з української мови для початкової школи є реалізація програмової вимоги, що передбачає формування вміння сприймати, аналізувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах і використовувати її для збагачення власного досвіду, а також розвиток навичок функціонального читання. До таких медіатекстів належать малюнки, світлини, афіші, оголошення, етикетки, рекламні плакати, квитки на різні види транспорту, розклади тощо. Зрозуміло, що сформувати ці вміння можливо лише на реальних, а не вигаданих медіатекстах і життєвих ситуаціях, які викликають довіру дітей до матеріалу, що вивчається, зацікавленість ним й усувають прірву між підручником і реальним життям, на яку роками нарікають критики вітчизняного підручникотворення.

Тому, добираючи матеріал для роботи з медіа, ми ставили за мету опрацьовувати саме реалістичні тексти, з якими школярі стикаються в повсякденному житті, але методично опрацьовувати їх і змінювати відповідно до поставлених завдань. Адже найважливіше — сформувати практичні щоденні навички вільного користування українською мовою в усіх життєвих ситуаціях.

Крім того, концептуальна особливість нашого підручника полягає в тому, що вивчення української мови за ним здійснюється під час подорожі Україною (від Заходу до Сходу). Ми виховуємо почуття гордості за рідну Батьківщину і патріотизм не гаслами, а шляхом пізнання українського минулого й реального, цікавого третьокласникам і третьокласницям сьогодення. Тому мовні явища діти досліджують (а не вивчають, до речі), аналізуючи тексти про природу, визначні місця, історичні пам’ятки, відомих людей, народні звичаї і традиції, сучасні досягнення і цікавинки різних регіонів України. Популяризуємо вітчизняне, українське, цікаво розповідаючи про нього, але уникаючи реклами.

З цією метою використали й етикетку мінеральної води, яка видобувається  в Моршині. І пропагуємо її як природне багатство України. Ми повідомляємо про моршинську воду, як одну з природних цілющих джерельних вод, які дає карпатська природа. У завданнях підручника жодним чином не згадується виробник і постачальник моршинської води в торговельні мережі. Нема згадування про нього і на вміщеному в підручнику фрагменті етикетки, зміненому відповідно до завдань, поданих у підручнику.        

Натомість пропонується знайти на етикетці таку важливу для кожного інформацію: назву води, де її видобувають, яка денна норма води для людини, чи містить ця вода газ, який термін її придатності, чи можна її вживати. До речі, таким чином формуються навички функціонального читання.

Після роботи з етикеткою запитуємо:

Яку воду ти вживаєш? Де її береш? Як часто її п’єш?

Під час відповіді на ці запитання учні і учениці озвучать інші назви води, яку можна придбати в українських крамницях. Таким чином, реклами якоїсь однієї мінеральної води ми уникаємо, а пропагуємо і здоровий спосіб життя, формуємо життєво важливу споживацьку компетентність. Не будемо забувати, що мета вивчення української мови — це свідоме вільне щоденне спілкування нею.

Насамкінець хочемо зазначити, що ми прагнемо пропонувати школярам завдання, які формуватимуть компетентності, занурюючи дитину в повсякденне життя. До слова, подібного типу завдання широко використовують у міжнародних дослідженнях якості освіти, зокрема PISA.

 

P.S. Щодо використання у підручниках реальних брендів.

Важко уявити собі підручник, наприклад з Географії України, в якому б описувалися нереальні бренди, тобто торгові марки, назви підприємств були не реальні, а якісь вигадані. Кому потрібен такий підручник і чого по ньому можна було б навчитися? Відкрийте будь-який підручник природознавства чи  географії. Ви знайдете там безліч вітчизняних брендів (і зображення пляшок мінеральних вод також). То на уроках географії можна вивчати реальних національних виробників, а на уроках української мови — тільки тексти про калину? До речі, мінеральні води Закарпаття теж є одним із символів України, бо не мають аналогів у світі.