Редакторки й редактори, вчителі й учительки, авторки й автори, художники й художниці. Ми дивуємося, чому так багато слів і форм. Чи це важливо? Важливо. Особливо для нового покоління.

Підручники щоразу проходять антидискримінаційну експертизу на державному конкурсі. Чотири роки тому ніхто не розумів навіщо й про що це. Експертне коло взялося це виправляти, тож щороку проводить антидискримінаційні тренінги для видавництв, авторських і вчительських колективів.

Видавництво «Оріон» не вперше на такому тренінгу. Цього року до Харкова навчатися створювати недискримінаційний освітній контент поїхали молодша редакторка Марія Стеценко, 2D-аніматорка і моушн-дизайнерка Софія Бондар і редакторка Олена Герасимова. Вражень багато.

Марія Стеценко: Тренінг з антидискримінації мені дуже сподобався. Було інформативно, чітко та зрозуміло. Мені, як новачку у сфері видання навчальної літератури, тренінг став дуже корисним. Я краще зрозуміла специфіку роботи, на що необхідно звертати увагу, яких правил та вимог потрібно дотримуватися. Також всі отримані знання неодмінно знадобляться і в повсякденному житті.

Софія Бондар: Під час тренінгу особливо корисно було виконувати практичні завдання. Це дало змогу відчути себе маленьким експертом. Цікаво було почути думку дизайнера Дмитра Буланова щодо оформлення та наповнення шкільних підручників. Також він продемонстрував приклади сучасного дизайну обкладинок та внутрішніх сторінок підручників. Показав, як за допомогою лише двох кольорів можна зробити книжку не менш барвистою і водночас більш інформативною та привабливою.

Тренінг відбувся у два етапи: дводенна очна частина в Харкові та одноденна заочна зустріч у зумі.

У Харкові пройшов тренінг зі створення антидискримінаційного контенту в освіті

Стисло ділимося занотованим

Розпочали ми із запитань:

  • Що таке дискримінація?
  • Які документи закріплюють антидискримінаційну лінію в державі та світі?

Очевидні речі, проте з дискримінацією часто плутають утиск, приниження чи окремий її вид. Загалом усі ці поняття перебувають під єдиною парасолькою. Утім дискримінація (лат. discriminatio «розрізнення»)  — це обмеження або перевага, що заперечує або зменшує рівне здійснення прав особи / групи осіб за певних ознак.

Існує таке поняття, як захищені ознаки. Їх перелічено в Законі України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»:

  1. Раса.
  2. Колір шкіри.
  3. Політичні переконання.
  4. Релігійні та інші переконання;
  5. Стать.
  6. Вік.
  7. Інвалідність.
  8. Етнічне походження.
  9. Соціальне походження.
  10. Громадянство.
  11. Сімейний стан.
  12. Майновий стан.
  13. Місце проживання.
  14. Мова.
  15. Інші ознаки.

Можна порадити редакторам і редакторкам, а також дизайнерському складу видавництва мати перед собою стикер з переліком цих ознак. Навіщо? Щоб частіше око муляли під час редагування. За ударними трендами гендерної антидискримінації складно зосередити свою увагу в інших векторах (вони не так часто проговорювані). Це на етапі виявлення дискримінації.

Олена Герасимова, Марія Стеценко

На етапі оцінювання шкоди конкретного випадку у підручнику можна порадити ставити собі запитання: «Що це закладе у свідомості дитини?»

Щодо інструментів виправлення, є кілька шляхів: словник, нормативні акти, коментар, заміна.
Словник стосуватиметься випадків, коли варто надати фемінітиви, уникнути нагромадження слів за допомогою збірного іменника чи іменника спільного роду (читацьке коло, учнівство, наукова спільнота).

Нормативні акти допоможуть уникнути мови ненависті:

 НЕкоректно Коректно 
 Інваліди, люди з особливими потребами  Люди з інвалідністю
 Відсталі, розумово недорозвинені  Люди з особливостями інтелектуального розвитку
 Сліпі  Люди з порушення зору
 Безхатченко, безпритульний  Людина без домівки, бездомна людина
 Негр, чорний  Темношкіра людина


Коментар — це вихід із ситуації, коли «з пісні слів не викинеш», але закцентувати на цих словах варто. Багато класичних байок, гуморесок, віршів містять висловлювання із зернами стереотипів. Це не означає, що варто переписувати усну народну чи авторську творчість, проте можна загострити увагу дітей на конкретному висловлюванні, запитати про їхню думку.

Заміна — крайній випадок. Якщо ситуацію вже ніяк не виправити, текст/зображення однозначно дискримінують, потрібно викреслити цей шматок підручника й замінити.

 

Непомічене

Ми всі росли на закостенілих стереотипах: у книжках, висловлюваннях, рекламі, фільмах тощо. Тож зрозуміло, чому нині редактори випускають з ока важливі деталі. Варто наголосити на тих моментах і тренувати свою уважність:

  • представлення в підручниках людей старшого віку (зображення/текст)

Подивіться на власних чи знайомих бабусь і дідусів. Хіба всі бабусі тільки й сидять у кріслах, в’яжуть, прядуть і геть не ведуть активний спосіб життя? А дідусі тільки рибалять з онуками, читають газети і знов-таки лише сидять чи лежать? Ставити в підручнику образ людей похилого віку поряд із хворобами теж не варто. Немічність — це не синонім старості. У старшому віці люди так само можуть бути активними, амбіційними та сучасними.

  • люди з інвалідністю — з усіма чи окремо (зображення/текст)

Звертайте увагу, яке ставлення до людей з інвалідністю виховують у підручнику. Уникайте винесення цих людей в окремий куточок сторінки, надання їм героїчних рис і особливої турботи. Ми не мусимо виділяти когось, вказувати на інакшість, наш обов’язок — ставитися толерантно, розуміти, допомагати в разі потреби (а не за вихолощеною настановою).

  • лукізм (зображення)

Озирніться: ми всі різні. У нас різний колір волосся, очей, шкіри, хтось вище, хтось нижче… На зображеннях у підручнику світ має поставати такими самим, реальним. Якщо художниця/художник змалювала/змалював один образ і захопилися ним, вкажіть на це: у всіх однакові риси обличчя, структура тіла, стиль одягу. Добре, якщо дитина може впізнати себе на сторінках, ототожнити свій образ — інформація так сприймається ефективніше.

  • етнічний склад країн (текст/зображення)

Світ захоплює тенденція глобалізації. Ми не можемо сказати, що в Україні живуть одні українці, що громадяни Британії — тільки англійці. Мешканці будь-якої країни — люди різні за етнічним походженням, універсалізація і загортання усе населення під один шаблон — хибна стратегія. Люди ототожнюють себе зі своїм народом, його традиціями та можуть відрізнятися від канонів більшості за етнічною ознакою.

Іще одне. Уникати згадування якоїсь вразливої категорії у підручнику — не означає уникати дискримінації. Так ми виключаємо цих людей зі світогляду дітей.

Візуальна комунікація

Лекція Дмитра Буланова довела, що в підручнику ми читаємо не тільки текст, а й оформлення, зовнішність підручника. Зображення може містити приховані смисли, кольори впливають на свідомість, а стиль малюнка стимулює до пізнавальних пошуків чи відштовхує.

Учасниці та учасники тренінгу. День 2

Ми намагаємося втілювати ці знання у підручниках і посібниках нашого видавництва. До прикладу, позитивну оцінку антидискримінаційної комісії дістав підручник з української мови Оксани Данилевської для 8 класу. Під час роботи деколи виникають дискусійні групи серед редакторок і редакторів щодо можливої дискримінації.

Антидискримінаційна експертиза виросла в очах видавців та редакторів за роки державного конкурсу. Експерти та експертки спостерігають позитивну динаміку: підручники стають толерантнішими й різноманітнішими. Тут важливо відзначити активну участь і підтримку експертного кола, яке не лише вказує на помилки, а й пропонує шляхи вирішення, навчає долучених до підручникотворення і стимулює самонавчання.