Автори історії для вчителів: як взаємодіяти з учнями під час дистанційки.           

 Перевернутий клас, інтерактивні аркуші, скрайбінг, квест-станції: п’ята зустріч серії історичних вебінарів корисна вчителям не лише історії. На цьому вебінарі часто згадували взаємодію, зворотний зв’язок і мотивацію. Онлайнове навчання не створює, а загострює проблеми навчання, відомі й раніше, переконаний Дмитро Секиринський.

Особливо яскраво постало питання мотивації. Це стосується як дітей, так і вчителів. Зацікавити школярів навчанням на відстані (та ще й у собі знайти сили й натхнення) складніше. Густозаселеність інтернету різноманітними тестами, інструментами презентацій, іграми, теоретичними матеріалами легко може зашкодити стрункому плануванню дистанційного навчання та розпорошити увагу учнів.

Наталя Власова запевняє, що вчителі перед тим, як сідати за ідеї до чергового уроку, мають визначити для себе конкретні (реальні) очікування та форму зворотного зв’язку від учнів. Це наведе лад у плані та виструнчить хід роботи.

Для дистанційних практичних занять і домашніх робіт пані Наталя радить використовувати сервіс Wizer.me. Його плюси:

  • використати матеріали підручника,
  • додати різні типи завдань (відкрита відповідь, тести, створення малюнка, пошук відповідностей, заповнення таблиці),
  • інтерактивні аркуші легко поширити в гул-класі або через соціальні мережі,
  • є змога подивитися чи використати аркуші своїх колег, викладені у вільний доступ.

Якщо підручник розгорнуто подає теоретичний матеріал, тобто автори наводять явище чи подію з багатьох сторін погляду, з ним легше вибудувати діагностичну роботу. Наталя Власова показувала приклад створеного інтерактивного аркуша до уроку з підручника історії Ігоря Щупака й колективу співавторів:

Подібні сервіси підтримують упровадження технології «перевернутий клас». За такої організації навчання учитель надсилає учням матеріал до опрацювання і надає рекомендації. Тим часом учень або учениця самостійно опановує інформацію, використовуючи кілька джерел інформації, але орієнтується на підручник. Потому вчитель проводить діагностику усвідомленого матеріалу та корегує помилки.

Зважте, що технологія «перевернутий клас» — одна з багатьох, запропонованих для майбутнього навчання. Отже, взаємодія учня/учениці з учителем, джерелами інформації, однокласниками змінюється. Змінюється й концепція підручника. У сучасному світі підручник перестав бути єдиноправильним джерелом знань. Простір інформації став набагато ширшим, тому підручникові варто бути дороговказом і путівником з вивчення курсу. Дмитро Секиринський вказує на такі ознаки сучасного підручника:

  • визначення головного;
  • тезовий виклад теми;
  • система роботи з джерелами інформації;
  • елементи мотивації.

Радимо звертати увагу на ці критерії для вибору підручників 2021.

Елементи мотивації Владислав Кронгауз віднаходить в практичних роботах з учнями. Створювати конспект учні можуть не в добре відомому вигляді, а з використанням техніки скрайбінгу (ескізи й малюнки), інфографіки. Візуалізований вигляд інформації складніший до копіювання та зрозуміліший поклінню візуального мислення. Електронна пошта, Zoom дають змогу організовувати онлайнові квести: надсилати листи із завданнями, створювати в Zoom різні кімнати для команд.

Детальніше про мотивацію як учня, так і вчителя Ігор Щупак обіцяє поговорити на новому історичному вебінарі. Наступний буде присвячений історії та пам’яті Голокосту, 27 січня о 18:00 (реєстрація http://abcbook.com.ua/27012021).